Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (1)

Реферативна база даних (10)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Соколовська-Сергієнко О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10
1.	Соколовська-Сергієнко О. Г. Вплив різних умов мінерального живлення на інтенсивність асиміляції СО2, активність антиоксидантних ферментів та продуктивність сортів озимої пшениці [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2013. - Т. 12. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2013_12_21 Попередній перегляд: Завантажити - 328.062 Kb Зміст випуску Цитування
2.	Соколовська-Сергієнко О. Г. Iнтенсивність фотосинтезу та активність антиоксидантних ферментів листків озимої пшениці за різних умов мінерального живлення [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, Д. А. Кірізій // Физиология и биохимия культурных растений. - 2013. - Т. 45, № 3. - С. 206-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_3_4 Попередній перегляд: Завантажити - 166.579 Kb Зміст випуску Цитування
3.	Маслюківська О. В. Характеристика пігментного апарату інтенсивних сортів озимої пшениці української селекції [Електронний ресурс] / О. В. Маслюківська, Г. О. Прядкіна, О. Г. Соколовська-Сергієнко, О. О. Стасик // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 17. - С. 313-316. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_17_70 Попередній перегляд: Завантажити - 456.284 Kb Зміст випуску Цитування
4.	Соколовська-Сергієнко О. Г. Активність фотосинтетичного апарату та продуктивність озимої пшениці за обробки хелатованим мікродобривом і стимулятором росту [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, Г. О. Прядкіна, О. С. Капітанська // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 4. - С. 321-329. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_4_8 На рослинах двох сортів озимої пшениці Фаворитка і Смуглянка, вирощених за умов дрібноділянкового досліду й оброблених хелатованим мікродобривом аватар і стимулятором росту енерген, вивчено динаміку листкового індексу посівів, масу сухої речовини надземної частини рослин, чисту продуктивність фотосинтезу, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевих листків у період колосіння - молочно-воскова стиглість, зернову продуктивність рослин. Встановлено, що обробка рослин мікроелементним комплексом позитивно впливала на листковий індекс посівів обох сортів в окремі фази вегетації, а обробка стимулятором росту - лише на індекс сорту Смуглянка. За дії обробок збільшувались маса сухої речовини надземної частини рослин на одиницю площі посіву у фази молочної та молочно-воскової стиглості, чиста продуктивність фотосинтезу протягом періоду молочна - молочно-воскова стиглість зерна, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів у порівнянні з відповідними показниками рослин контрольних варіантів. Збільшення добового продукування біомаси одиницею листкової поверхні посіву підтвердило, що обробка рослин озимої пшениці стимулятором росту і мікродобривом сприяла підвищенню активності їх фотосинтетичного апарату. Доведено, що зростання зернової продуктивності зумовлене оптимізацією площі асиміляційної поверхні на початку репродуктивного періоду та вищою активністю фотосинтетичного апарату озимої пшениці в період наливання зерна. Попередній перегляд: Завантажити - 357.72 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
5.	Соколовська-Сергієнко О. Г. Фотосинтез і активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевого листка рослин озимої пшениці за позакореневого підживлення карбамідом [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, Д. А. Кірізій, О. О. Стасик, І. М. Шегеда // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 519-529. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_8 Вивчено вплив позакореневого підживлення карбамідом на початку репродуктивного розвитку на інтенсивність фотосинтезу, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорневого листка, продуктивність і білковість зерна сучасних сортів озимої пшениці. Встановлено, що за покращання забезпеченості рослин озимої пшениці азотом підвищувались вміст хлорофілу в листках, інтенсивність фотосинтетичної асиміляції CO₂ протягом періоду наливання зерна, в кінцевому підсумку це сприяло підвищенню його продуктивності та білковості. У разі підживлення карбамідом зростала активність супероксиддисмутази (СОД) та аскорбатпероксидази (АПО) у період наливання зерна, що супроводжувалося зменшенням вмісту активних форм кисню (АФК) у тканинах листка й, очевидно, підтримувало його функціонування як донора фотоасимілятів. Попередній перегляд: Завантажити - 304.617 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
6.	Соколовська-Сергієнко О. Г. Антиоксидантна і фотопротекторна системи фотосинтетичного апарату озимої пшениці за дії мікродобрива, хелатованого бурштиновою кислотою [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, О. С. Капітанська, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 5. - С. 434-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_5_9 Проведено вивчення впливу позакореневого підживлення комплексом мікроелементів, хелатованих бурштиновою кислотою, на активність антиоксидантних ферментів хлоропластів, загальний пул і показник деепоксидації пігментів віолаксантинового циклу прапорцевого листка у фази молочної та молочно-воскової стиглості, а також на зернову продуктивність озимої пшениці. Встановлено, що обробка рослин хелатованим мікродобривом активує супероксиддисмутазу й аскорбатпероксидазу хлоропластів, сприяє збереженню високого вмісту хлорофілу в листках у період наливання зерна. Водночас суттєвих змін вмісту і ступеня деепоксидації пігментів віолаксантинового циклу не виявлено. Підвищення врожайності посівів за підживлення мікродобривом було пов'язане з більшою кількістю продуктивних пагонів на одиницю площі посіву: в необробленому варіанті густота рослин у сорту Фаворитка становила 318 +- 23, у сорту Смуглянка - 301 +- 16 шт/м<^>2, а в обробленому аватаром-1 - відповідно 397 +- 6 і 390 +- 16 шт/м<^>2. Урожайність у контрольному варіанті досягала 65,8 +- 2,5 ц/га у Фаворитки, 55,5 +- 2,5 у Смуглянки, а в дослідних варіантах - відповідно 80,2 +- 1,8 і 66,9 +- 4,5 ц/га. Прибавка врожаю за обробки рослин сорту Смуглянка і сорту Фаворитка аватаром-1 становила 21 і 22 % у порівнянні з відповідними контрольними варіантами. Обробка рослин комплексом мікроелементів, хелатованих бурштиновою кислотою, сприяла збереженню функціонального стану їх фотосинтетичного апарату внаслідок підвищення вмісту хлорофілу та ліпшого антиоксидантного захисту прапорцевого листка в період наливання зернівок, що зумовлювало зростання зернової продуктивності озимої пшениці. Попередній перегляд: Завантажити - 313.98 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
7.	Кулеш С. С. Активність антиоксидантних ферментів у хлоропластах трансгенних рослин пшениці з дволанцюговим РНК-супресором гена проліндегідрогенази [Електронний ресурс] / С. С. Кулеш, О. В. Дубровна, О. Г. Соколовська-Сергієнко, Д. А. Кірізій, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_16 Попередній перегляд: Завантажити - 418.913 Kb Зміст випуску Цитування
8.	Зборівська О. В. Залежність зернової продуктивності колоса головного пагона від маси сухої речовини стебла у сортів озимої пшениці [Електронний ресурс] / О. В. Зборівська, Г. О. Прядкіна, О. Г. Соколовська-Сергієнко, Н. М. Махаринська // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 291-296. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_52 Попередній перегляд: Завантажити - 677.589 Kb Зміст випуску Цитування
9.	Кедрук А. C. Реакція фотосинтетичного апарату сортів озимої пшениці на комбіновану дію посухи та високої температури [Електронний ресурс] / А. C. Кедрук, Д. А. Кірізій, О. Г. Соколовська-Сергієнко, О. О. Стасик // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 5. - С. 387-405. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_5_4 Досліджено реакцію фотосинтетичного апарату прапорцевих листків рослин озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) різних сортів на грунтову посуху, прогрів за високої температури та їх сумісну дію як безпосередньо під час культивування рослин за дефіциту вологи, так і у відновний період після зняття впливу водного стресу, для виявлення найбільш інформативних показників адаптивності різних сортів пшениці до несприятливих чинників довкілля. Експерименти проводили на рослинах пшениці сортів Єдність, Подільська нива і Дарунок Поділля, які вирощували в умовах вегетаційного досліду за природних освітлення і температури. В контрольному варіанті впродовж усієї вегетації вологість грунту підтримували на рівні 70 % повної вологоємності (ПВ). У період колосіння-цвітіння рослини дослідного варіанта піддавали дії посухи за вологості грунту 30 % ПВ протягом семи діб. Після цього поновлювали полив дослідних рослин до рівня контролю. Визначали інтенсивність асиміляції CO2 і транспірації прапорцевого листка контрольних і дослідних рослин за температури 25 і <$E42~symbol Р roman C>, а також відбирали зразки для оцінювання фізіолого-біохімічних показників на першу добу зниження вологості грунту до 30 % ПВ, на сьому добу росту рослин за цієї вологості та через тиждень після поновлення оптимального поливу. Встановлено, що в першу добу посухи в листкових пластинках усіх сортів пшениці суттєво зростав водний дефіцит, знижувалась інтенсивність асиміляції CO2 і транспірації та виявлялася тенденція до зменшення вмісту хлорофілу в сортів Подільська нива і Дарунок Поділля. На сьому добу посухи водний дефіцит у листкових пластинках усіх сортів зростав ще більше, вміст хлорофілу суттєво знижувався, проте ступінь інгібування асиміляції CO2 і транспірації спадав у сортів Єдність, Подільська нива й залишався на тому ж рівні в сорту Дарунок Поділля. На сьому добу після поновлення оптимального поливу, незважаючи на суттєво нижчий вміст хлорофілу, інтенсивність фотосинтезу в дослідних рослин відновлювалася до рівня контрольного варіанта. Підвищення температури суттєво знижувало інтенсивність асиміляції CO2 у рослин як контрольного, так і дослідного варіантів. Проте на початку періоду посухи ступінь пригнічення фотосинтезу в дослідних рослин був набагато більшим, ніж у контрольних, після семи діб водного стресу - практично однаковим у дослідних і контрольних рослин усіх досліджених сортів, а через сім діб після поновлення оптимального поливу в дослідних рослин навіть меншим, ніж у контрольних, шо вказує на формування перехресної стійкості фотосинтетичного апарату до високої температури в рослин за дії посухи. Однією з причин цього може бути виявлене авторами підвищення активності антиоксидантних ферментів хлоропластів у листках дослідних рослин. Для фенотипування сортів пшениці за стійкістю до посухи та високої температури найбільш інформативними є розрахунки відношення показників активності фотосинтетичного апарату та продуктивності рослин, підданих дії стресорів, до контрольних значень. За сукупністю визначених фізіологічних показників досліджені сорти можна розмістити у такому порядку за підвищенням посухо- і термотолерантності: Дарунок Поділля << Подільська нива << Єдність. Попередній перегляд: Завантажити - 335.739 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
10.	Прядкіна Г. О. Вплив посухи на фотосинтетичні показники рослин пшениці [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, Н. М. Махаринська, О. Г. Соколовська-Сергієнко // Фізіологія рослин і генетика. - 2022. - Т. 54, № 6. - С. 463-483. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2022_54_6_3 Пшениця - важлива продовольча культура світу, на яку припадає п'ята частина загальної кількості калорій і білків, є культурою, чутливою до нестачі вологи у грунті. Посуха погіршує ріст і розвиток рослин, впливає на фізіоло-го-біохімічні процеси, знижує продуктивність рослин. Одним із найчутливіших до дії посухи фізіологічним процесом вважають фотосинтетичну асиміляцію CO2. Даний огляд присвячено аналізу літературних даних і результатів власних досліджень щодо дії посухи на показники фотосинтетичного апарату пшениці на різних рівнях його організації - від морфологічного до молекулярного. Актуальність досліджень ознак, асоційованих із посухостійкістю, зумовлена значним у порівнянні з іншими абіотичними чинниками, зниженням урожайності за дії посухи, почастішанням посушливих умов у період вегетації пшениці, складним характером реакції цієї культури на посуху та необхідністю пришвидшення селекційного процесу. Аналіз морфологічних показників фотосинтетичного апарату засвідчує, що крім безпосереднього впливу цього стресового чинника на площу асиміляційної поверхні рослини він іще позначається на поглинанні та ефективності перетворення світлової енергії на біомасу, а також залежить від ремобілізації фотосинтетично асимільованого вуглецю з нелисткових органів пшениці. Тоді як інтегральний показник - інтенсивність фотосинтезу - під впливом посухи знижується (величина цього зниження залежить від генотипу, фази розвитку рослин та жорсткості стресу), окремі складові фотосинтетичної активності можуть по-різному реагувати на дію цього стресу. Зокрема, нефотохімічне гасіння флуоресценції хлорофілу а різних ліній пшениці за умов посухи носить різноспрямований характер. Розглянуто виявлені останніми роками перспективні ознаки посухотолерантності пшениці, зокрема довготривалі перебудови фотосинтетичного апарату, що включають зміни структури внаслідок фосфорилювання комплексу ФС II-СЗК II разом зі стехіометрією білка. В огляді також висвітлено роль антиоксидантних ферментів хлоропластів, які запобігають спричиненому дією посухи накопиченню активних форм кисню і тим самим запобігають функціональним та структурним змінам хлоропластів, деградації хлорофілу, порушенню цілісності мембран тилакоїдів. За літературними даними вивчено роль органічних та неорганічних речовин у підтриманні осморегуляції рослин за нестачі води, проаналізовано ймовірні механізми їх дії. Описано локуси кількісних ознак, пов'язаних із ДНК-маркерами посухостійкості пшениці як механізми посухостійкості. Отже, аналіз літературних даних і власних результатів показав, шо толерантність фотосинтетичного апарату генотипів пшениці до посухи може бути пов'язана з різними механізмами. Висловлено припущення, що перспективною стратегією підвищення стійкості врожаю може бути поєднання кількох механізмів в одному генотипі. Попередній перегляд: Завантажити - 299.798 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача

Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського